(українською)
Милі очі, два синіх озерця,
Їх ніяк не вирвати з серця!
Пам'ятаю світанки рожеві,
Та завдячую сяйву на небі.
Закохався я щиро й навіки,
Блиск очей не закрили повіки.
Я пив мрію,мов з келиха вино,
І все чекав, вдивляючись в вікно.
Стан гнучкий вдалині мерехтів,
В думках до тебе я вже летів...
Бузок квітучий тобі принесу,
Та зустріну з надією весну...
Свої вуста з твоїми я з'єднаю,
Смак тепла і щастя відчуваю...
Як нестямно я тебе кохаю!
Світлі дні у серці зберігаю.
До сонця я б з тобою полетів,
Його промінням стати я б хотів,
В твоєму серці розігрію стужу,
Сполохну твою душу байдужу.
Та знайти тебе не судилося,
Це не сон, мені не приснилося.
Розірвались з тобою мости,
Відпусти мене і...прости.