Я вечорами сумую
Але кого це турбує
Мій смуток це гірка вечеря моя
І лише під ранок
Виходжу на ганок
І вдихаю свіже повітря нового дня
Вдень я наче мрець
Як домовина мені стілець
Цілий день, як сіра миша
Папери та папірці
Ми всі наче мерці
Про наше життя пісень не напишуть
І ввечері гіркий смуток
Я знову наче в путах
День вмирає разом з моїм подихом
Вночі спалахнуть зірки
І хочеться так втікти
Я зібрався і вже біжу поспіхом…