Століття, плин часу, віки
Незнайома при світлі остання пустеля
Не бачив я крові сліди
На померклій безодні у чорній землі
Я врятую весь всесвіт, у гарному сні
Коли розташуються у небі світила
Коли я останній, у повній пітьмі
Зрозумію у чому моя справжня сила
Будинки у здовж, у поперек ліфти
Перелік останніх бажань на весні
Все в бруді і полумйі начебто зникне
Не буде виликих, не стане малих
Йду до кінця, закриваючі очі
Століття мене, і я знову живу
У синьому небі, витираючі сльози
Всіх кого втратив, знову знайду
І обрій насичений вдаль поведе
По криштальному морі, кольорового вогнища
Я, незобаром чекаючи сну
Прокинуся у новому, я хочю