Янголи и демони

               

Я на яву, я вчюся в ненависті
Крилами чорними малюю біду
Ні я не марю в самотній безбарвності
Тіло безвольне собі заберу

Сльози дітей побитими горем
В страшні часи , у люту війну
Брудні голодні не розуміючи долю
Я їх теж собі заберу

Куля не ворог, а спосіб позбавитись
Смутку і відчаю, гнилого життя 
Будь переможцем це навіть правильно
Тебе у пітьмі назавжди залишу я

Боляче людям, до крові кричю
Не залишай мене Боже, не треба
Темрява поспіхом у душу  у всю
Відриває від тіла Вимкне зломае 

І десь я стою в почутті марева
На нього дивлюсь, на янгола темного 
В руках чорний меч, в вустах вогнище
В нього нема нічого доброго

Я не боюся хоч ти і чюдовисько
Не поклонюся не встану на вколішки
Замахнувся мечем, блискавка впала 
Янгола темного на шматки розірвало

Дивлюсь в далечинь яскравого сяєва
И бачю я янгола, світлого, сильного