***

Луценко Полина
Закрий ніжненько очі, моя рідна,
Я покажу тобі красу життя.
Так, обіцяй мені, бо ти повинна,
Дійти зі мною аж до забуття.

Твої великі очі - твоя доля,
А брови твої - то моя біда.
"Залиш мене, - благаю, - даю покою",
Чого ж ти, бідненька, така бліда?

Так, знаю, ти моя єдина,
Ти радість, полум'я в моїх очах.
Ти мов моя кохана Україна,
Ти небо на моїх плечах.