Вітер квітку покохав
Вітер з квіткой розмовляв
Вітер квіткі шепотів
Про кохання говорив
Ти для мене ти одна
Я для тебе крізь віка
Пронесу свою любов
Повернусь до тебе знов
Вітер був стрімкий і сильний
Квітка ніжною була
І кохання їхнє вічне
Пелюстками берегла
Він на крилах серед полю
Улітав у синю даль
А вона чекала вірно
Чи на щастя, чи на жаль
Та зима з метіллю лютой
Знов прийшла у їхній край
Закінчилось літо тепле
Зник кудись кохання рай
Так буває що узимку
Вітер віє на полях
Замерзала ніжна квітка
У коханого в руках
Ти пробач мене кохана
Зберегти тебе не зміг
В зиму люту с заметіллю
Полечу серед доріг
Він на крилах серед болю
Улітав у синю даль
А вона вмирала вірной
Чи на щастя, чи на жаль.