А хочеш, я дам тобі трунку?
Від нього нема порятунку,
Не спатимеш довгії ночі,
Й від туги ти виплачеш очі!
А хочеш ти зілля такого,
Спасіння проситимеш в Бога,
Блукатимеш, наче примара,
Ото тобі буде покара!
Брешу! Бо нема в мене трунку!
Лиш серце колотиться лунко,
До тебе достукатись хоче,
Це ж в мне безсоннії ночі!
Це ж я наче зілля те пила...
Себе замість тебе згубила!