* * *
За твором Шона Маклеха
«Весла повiтря»
http://stihi.ru/2012/11/03/8249
Вимощу бруківку,
Де кожен камінь - легенда,
Що прагне бути почутою,
Але, натомість,
Вислуховує сповідь падолиста,
Сіріє від брудних калюж
Та байдужих чужих підборів…
Можливо,
Хтось почує раніше,
Доки переповідатиму
Біля яскравого вогнища,
Хоча б ось цю -
Ще не останню -
Про те, як був я колись
Музикантом дощових крапель…
* * *
За твором Шона Маклеха
«Сумніви»
http://stihi.ru/2012/10/07/5842
Темної ночі
Іду старим садом.
Дихаю сумом опалого листя.
Десь тут хризантеми й жоржини черлені -
І серце зайшлося як вперше…
Не наступити б…
* * *
За твором Шона Маклеха
"Коло броду"
http://stihi.ru/2013/01/27/11405
Карбовані закони буття
Ввергають душі у схизму.
Прагнучи вибору,
Нерідко стаємо єретиками...
Сумно шумить верховіття,
Слухаючи твої елегії...
* * *
За твором Шона Маклеха
"Пагорб тихого вітру"
http://stihi.ru/2011/03/22/2717
Струнам обірваним
Доля судилася
Вічно дзвеніти…
Грай, МузИко самотній,
Під капелюхом крислатим
Бездонного неба.
Порожнечі твоїй
Прозорій
Та неприкаяній
Тісно у лісі
Вічного смутку.
Бо безмежна вона
Як погляд сліпого,
Що вигравав
«Для кишень порожніх»*
* Ентоні Рафтері (1779-1835) - ірландський бард, скрипаль (був сліпим).
Рецензия на «Меланхолiйний пiдснiжник»
(Артур Сиренко)
http://stihi.ru/2013/03/27/11763
Чудові образи! як завжди!..)))
Думаю тільки, що міняються риси епох, а люди завжди залишаються носіями Добра і Зла, як в філософському розумінні, так і в усіх інших проявах...
З повагою
Ольга Глапшун 10.04.2013 02:08 • Заявить о нарушении правил / Редактировать / Удалить
Добавить замечания
Вельмишановний пане Артуре! Дорогий Земляче! А чи немає у Вас іншого імені? Наприклад, Шон… Ще на початку знайомства з «ним» сприйняла це наполовину як жарт, наполовину як доказ ефекту в світлі «нема пророків у своїй Вітчизні»…
Одразу на Вас і подумала.))) Для початку сама захопилася цією «грою», віддалася своїй уяві (вірніше, чужій), потім трішки охолола… Я буваю часто на Вашій сторінці, і на інших сайтах, де Ви друкуєтеся (Гоголівська академія, Літ клуб…), - Ви ж мій вибраний автор! і саме за уподобанням Ваших творів, бо в це число потрапляють по-різному - справа житейська… Правда, останнім часом заходжу з чужих комп., тобто не зареєстрованою…Так от, практично, один стиль, одні образи, філософська глибина, опираєтесь на одних і тих же авторів (епіграфи, цитати), одна манера рецензій і відповідей на них, навіть пророцтва вам властиві однією мірою: Ви ділитесь передбаченнями цунамі в Японії, «він» - видінням про події в Челябінську… Можу перераховувати довго…))) Звичайно, звичайно, може існувати і така спорідненість… (в житті, за великим рахунком, все можливо))) …
Не знаю, як Ви вчините, але просила б не залишити мене без відповіді.
З повагою і сподіваннями…)))
Ольга Глапшун 10.04.2013 02:15 Заявить о нарушении правил / Удалить
Простите, что вмешиваюсь! Я тоже об этом давно догадалась, но молчала, дабы не нарушать эту очаровательную творческую игру интеллекта…)))))))))) Удачи и вдохновения вам обоим! Ирина.
Лучи Надежды 10.04.2013 09:24 Заявить о нарушении правил / Удалить
:-) Шон Маклех - це мій старий приятель і друг. Я часто приїжджаю в Дублін до нього в гості, ми довги сидимо в старенькому будиночку біля комина за горнятком кави і розмовляємо про старовину, про ірландські легенди та про літературу. Коли я живу в Україні нам з Шоном сняться одні й ті самі сни і ми спілкуємося у снах. Крім того ми часто зустрічалися в минулих реінкарнаціях - в Японії, в Китаї, в Ірландії... Так що не дивно що наші твори такі подібні і перегукуються.
Артур Сиренко 23.04.2013 00:33 Заявить о нарушении правил
:-) Ай справді, нічого дивного...
Дякую за відповідь!
Ольга Глапшун 23.04.2013 00:54 Заявить о нарушении правил