Життя малювати

Михаил Гавриш
Чому сонце знову сховалось за хмарами,
я лише вiтер,чи я просто примара,
для вас я втрачений,чи просто зникнувший,
слухай мої слова, зрозумiй,скажи.
Скажи чому менi так розповiдаєш мало,
вже вiд початку, нiчого не вдавалось,
проба менi мама,за те що я невiрний син,
я виправлюсь пiзнiше, бо все ж таки я один.
Я сам себе завiв у цей глухий куток,
але  хочу тiкати,вiд ваших пустих плiток,
про те що я нiкчема,я знаю хто я є,
ще 5 хвилин, i рана знову пече.
Я бачу картину, що намальована мною,
але чому чорним,не розумiю знову,
закрвиваю дверi, у свою кiмнату,
я втомився,своє життя малювати.
Приспів
Часу немає,на те щоб змiнити себе,
дивлячись у дзеркало я не бачу себе,
і повернувшись,захочу щось сказати,
побачу папiр i фарби,знову життя малювати