ВРятувати країну, підняти з землі
Відчювати і вірити, в силу народу
Моя Україно, мої любі брати
Не здамося, до останнього подиху
В небі прозорім, майорять прапори
У небі блакитному, теплому синьому
В золотавії полі, достигають хліби
В безкрайому широкому полі
Ці лани як сини,бавлячись в промінях
Ці ліси як сестри
Вплітають вітром в коси,
Одне одному, весну
Хай птахи засипають, своїми піснями
Люди славлять, Україну працею
Шануймось, поклонившись до земли
Любити свою стареньку мати
Наливається солнцем, рідна земленько
В ранці, дарує нам свої плоди
Я відчюваю, я Українського племені
І це почюття,мені до душі
Так вставаймо, до щільної праці
Відкривайтеся очі, із дрімоти
Зрозумієм себе, збагнем що ми
Нація, і прямо йтимемо до мети
Забувавши образи, забудемо зло
Заквітне знову, моя Україна
Де справжні люди, де щіре добро
Незламна єдина, твоя Батьківщіна