Гнівиться вітер, розвалює скИрти.
ДаХи він руйнує, хоче всіх скривдить.
А буря глузує, дерева ламає,
Песик у будці сидить не гуляє.
Голосно півник кричить: «кукуріку»,
Та не літає сьогодні шуліка.
Кущ хризантеми занесли до хати,
Будуть ще довго ним там милуватись.
Біленька коза в хліві сіно жує,
Хоче стрибати, та дощ не дає.
Сумно сокирці, бо дрова намокли.
Не видно лисиці, всі пташки замовкли.
Ще більш почорніла обмита рілля.
Не хоче ще спати без снігу земля.
ПрИйде весна, дочекаються люди,
А завтра зима! Завтра вже грудень!
На русском-http://www.stihi.ru/2014/12/11/3083