Перший вірш нової збірки.
…З чого розпочати сторінку нову?
З іронії, лірики, роздумів, жартів?
З того, що у мріях? А чи наяву?
Чи, може, писати і зовсім не варто?
Свідомість, немов осцилограф душі,
Фіксує якісь коливання емоцій.
Це свідчить про те, що бажання-рушій
Мене понесе в поетичнім потоці.
І хто його знає, куди припливу.
Де буде той берег, якого пристану?
Цим віршем я хочу почати главу,
Скінчивши яку, "зодягнусь у сутану".
Тому ж бо, фіксуючи в творах думки,
Які наловлю у життя водоверті,
Облишу іронії списи стрімкі,
А сіттю рибалки зроблю я відвертість…
02.12.12.