Життя-це вiчний сон
Забудь про холод вiдчинених вiкон
Забудь про час, забудь про вiк
Бо все це сон,
I не вiдкриєш ти повік.
Життя- це спокiй вiчний
То сумний вiн, то незвичний
Але це гниле буття,
I немає з нього вороття.
Пройдеш ти дуже довгий шлях
І буде він доволі непростим,
Та як пройдеш його, то не забудь:
Ти вийдеш, але тільки не живим.
Цей шлях туди, де вже не світить сонце,
Де вже немає жодних слів,
І шлях, де у твоє віконце
Не линутиме солов'їний спів.
Той шлях, де вже нема зірок,
Ні вітру, гаю та пісень,
Це шлях, де лиш один пророк
Читатиме молитви день-у-день.
То що ж таке життя?
Ілюзія? Омана? Ні! Це шлях у небуття!