Безсоння

Дамира Нуриахматова
Кляте безсоння на пiдвiконня
лягає спiває пiсень
заморена квола умита i сонна
стрiчаю неспавши день

люди- мурахи за вiкнами птахи
тiкають вiд лютих зим
взута у кеди одягнена в лахи
п'ю каву то-- мiй бензин

осiнь невдовзi прийде на морозi
осяде на мiй порiг
але менi по*єр по своЇй дорозi
Іду і не чую ніг

позаду розруха навушники в вухах
шалені підбірки нот
просто крокую та музику слухаю
вірші пишу в блокнот

про мене про тебе дивлюся у небо
веселку малюю в нім
в осіннього неба у фарбах потреба
ну кольорів хоч би сім

і знову додому в кімнату знайому
якщо пощастить засну
під ковдру залізу і випаду в кому
щоб там пошукати весну. D.N.