За рецензіями та творами Шона Маклеха,
зокрема, «Вістунка»
http://www.stihi.ru/2012/11/17/8440
Мої двері для вас відкриті,
Заходьте…
Пригощу справжнім ірландським віскі,
Є в мене кілька пляшечок
1925 року випуску
З Донеголу -
Варив сам Патрік О'Браєн.
Поговоримо про літературу…
Щоправда,
Частіше все хочеться
Спокою та самотності,
Бо мені теж є що
Вам сказати…
І вікно моє завжди відкрите,
Завітає раптом синичка....
Повідає вкотре мені,
Що весна на землі
Ніде не дівається,
Та не завжди її помічаємо…
Чи знов проспіває
Не раз почуте,
Що життя наше вічне,
Лише небеса
Кожного разу
Все інші,
Проте, сонячний промінь
Сягає всюди…
Пригощайся, вістунко,
На підвіконні розсипаними
«Огірка шаленого» зернами -
Шипуватого ехіноцистеса,
Дивуй старого кота,
Потіш мою душу крилату,
Допоки літаємо
Разом з тобою
Під одним
Небом…
Asturias 05.12.2012