Мой университет - это моя гордость

Надежда Бондарук
На небі сонце сяє, ганяє вітер хмари
Та серце душу крає. Палає, так палає.
Життя. Воно таке складне. Його нам тяжко зрозуміти.
О, Боже мій, допоможи. Скажи, як в світі цім радіти?
У кожного свій шлях вперед. Дорога щастя і тепла.
Мій університет, моя земля. Nikolska street для нас одна.
Тут все: учитель рідний. Його слова, мов перли з уст в уста.
Тут квітів аромати різнобарвні. Шедевр митця – творця життя.
Тут спів пташок і шелест листя. Потоки сліз і сміху навкруги.
Тут все, що є на світі чистім. Проміння світла і добра.
На довгі роки в серці пронесу. Куди б дорога не вела.
Наш Сухомлинський, все його життя. Посвята дітям до кінця.
Mein lieber Universitat. Моя фортеця, рідний дім.
В житті у кожного із нас ти – брама знань. Ми – ключ у ній.
Знання – це сила і багаж, що нам як ранець не носити
На здобуття потрібен час, потрібно час нам цей цінити.
Ми часто забуваємо в житті, що кожна мить чарівна й неповторна,
І сила розуму сьогодні цілюща й чудотворна.
Університет – це сміх студентів, це наші мудрі вчителі,
Це дім великих педагогів, науки вчать всіх нас вони.
Мій університет – це моя гордість, я рада вчитися у нім,
Тут доброта, хвала і шана великих й мудрих вчителів.
Навчальна практика у школі, робота в таборі з дітьми,
Поїздки за кордон на відпочинок й навчання кожної весни.
Усе у нас формує це характер, виховує мораль і вчить життя.
Навчання в ВУЗі це не тільки будні, за книгами й комп’ютером удома
Це ще й активний відпочинок, концерти й танці, ярмарки й бали.
Нас вчать любити й поважати школу, дітей любити, цей веселий сміх.
Методику цінити педагогів, і розуміти, що життя магніт.
Ушинський, Сухомлинський і Коменський,
І школа Монтесорі – скриня скринь.
Це все не просто дітям в голову вкладати
Та якщо хочеш, ти лише у це поринь.
Навчання в школі – це не завжди казка,
Суворі будні, формули і алгоритми,
Складні задачі, герундій і часи.
Це все не просто дітям в голову вкладати
Та вчать їх мудрі вчителі.
Вони будують шлях цей довго і старанно
І сходинки до нагород тут не прості,
Та за знання отримують медалі,
Навчання в вузах, омріяні стежки.
Учитель й викладач – творці від Бога,
Талант навчати, дарунок не для всіх,
Ми, можемо всі труднощі здолати,
Бажання має бути основним!
Англійську вчити, всі ці винятки й артиклі,
займенники, узгодження часів.
Робити роздрібні матеріали,
Це все завдання вчителів.
Відповідати на підступні запитання
Студенти – практиканти готуються заздалегідь,
Вони, майбутні спеціалісти,
Що понесуть свої знання у світ.
Школа – це той маленький рай під сонцем,
В який ти хочеш йти щодня
І насолоджуватися в ньому
І пити чашу цю сповна.
Університет – це дім в якому, ми захищаємо знання
І йдемо з чашею цією, навчати й вчитися щодня.
Мій університет – це моя гордість,
Сто літ ми прославляємо тебе
Пройшов тернисту ти дорогу
А починалося все з нуля.
Сьогодні ректор- академік, професори, доценти, кандидати,
Їх імена відомі в світі, нам честь рівнятися на те як вірно викладати.
Сьогодні ми не просто ННУ, сьогодні ми одна родина,
Як пучок гілок із верби не зламна, непохитна і єдина.