Де явні, відчуваються навколо
Вставай на перехресті слів
Початок, він береться с твого дому
З народження палаючих рослин
Відволікае всеж несамовита
По крапелькам сплітаються вони
Пронизані своїм духовним світом
Народжуються та живуть в душі
Це спогади, це почуття надії
Це мрій моїх мовчання данина
Все тихі, розкриваючи хвилини
Яскраве бачення творіння та дитя
В них спокій ночі, серця тінь
Блакить же неба, вічність роду
І смуток часу що лишив
По заду на свою дорогу
В них чиста єдність, на віки
Любов подолана і вбита
Відродженна несамовита
Потужна віра, ці рядки
Запалює все те єдине
Що створює у нас людину
Що губить смерті темний страх
В лиху годину на вустах
Смертельну темряву що вбила
Розвьяже свідком на чолах
Не злісним повним числом звіра
А надією, добрим словом у листках