Дивне сердечко є в кожній людині
Обриси його знайомі усім
Знак, як кохання віддавна й понині
Я ж відшукала ще й інше у нім
Контури серця - малюнок із Раю
Тих ось листочків, що Бог дарував
Всім на поживу, щоб жити без краю
Поруч із деревом вічним нам дав
Та повінь настала і дерево зникло
Нема і коріння його на землі
Лиш контури ті залишились навіки
У кожній людині у серці її
Тому то у нім і життя пробуває
Від нього залежить усе майбуття
Воно, як те море велике й безкрає
Могутнє джерело людського буття
У ньому палають ті промені щастя
Любові й кохання, нового життя
Й душевної сутності нім є зачаття
Яким наділяють батьки їх дитя
Одне покоління зміняється іншим
Відходять у вічність всі душі людські
Та їхня любов лиш вогнем ще сильнішим
Відродиться знову у новім житті
Так хочеться, нині, щоб всі зрозуміли
Якщо в нашім серці любов прожива
То буде і в сьомому їх поколінні
Добро і лиш щастя у всім голова
Хто любить людей на землі нашій грішній
Хай благословення у відповідь йдуть
Від Бога-Отця у всій силі всевишній
Хай світлом небесним засяє їх путь.