За вікном сніжинки танцюють танго,
А я сиджу вдома, п’ю капучино і мрію.
І мрія моя, неначе рожевий фламінго,
Чудова й далека. І з цим я нічого не вдію.
А багато із нас отримали те, що хотіли?
Чи більшість пішла з собою на компроміс?
Менша заплата, менше фізичної сили,
Слабкі почуття, і все пішло під укіс.
Можливо, просто не треба здаватись,
Треба просто впевнено йти до мети.
Тоді й життя зможе вгору піднятись,
Тож, друже, розправ свої крила. Лети!!