За вікном іще одна зима…
Знову морози та багато снігу…
Знову новорічна метушня,
Цього давно так всі чекали і хотіли...
Їдучи в маршрутці, за вікном,
Я бачила суттєво гарні ті дрібниці...
Як хлопець з дівчиною йшов...
Закохано вдивляючись у вічі...
Та навіть бачила, як пара
Під снігом білим цілувалась...
Він у обіймах її своїх зігрівав,
Вона ж його зігріти намагалась...
Як інші сидячи в кафе
По між собою руки зігрівали...
Вели розмови ні про що
Водночас... кажучи так мало...
Слова кохання у цей час
Так сильно душу зігрівають...
Не є страшними холод та зима,
Бо є ще ті, які по справжньому кохають...
А я вдивляюсь у вікно...
Та на душі у мене порожньо й самотньо...
Надія! ...Хоча мені... вже всеодно...
Досить вже...Достатньо!