Примітивні вірші. Примітивні думки і діяння.
Сіра тупість холодною жабою серце спинила.
Веселковий мій світ накриває цунамі мовчання.
Розкладаючись в гниль, відпадають поезії крила.
Загорнувшись в рядно, я ховаюсь від свіжого вітру.
Замість крил – купа пір’я, на плечах роз’ятрені рани.
П’яна муза давно розламала барвисту палітру,
Залишивши багно: малювати дощі і тумани…