Божий посланник на Рождество

Виктория Борисова 2
30.11.12

Для детских служителей. На этот текст есть звукозапись с музыкальным сопровождением и подробно расписанный сценарий. Пишите на @mail -  я поделюсь.

Посмотреть слайдшоу постановки можно здесь: www.stihi.ru/go/http://www.youtube.com/watch?v=GIGRtHZKN08

ДЕЙСТВИЕ ПЕРВОЕ
(площадь, народные гулянья)

Автор:
Веселье, ёлки, мишура,
Подарки, суета.
Поет народ, кричит «ура!»
В день Рождества Христа.

Торговка:
Дети! Дамы! Господа!
Подходите все сюда!

Поспешайте-торопитесь,
Покупайте, не скупитесь!

Звезды, шарики, игрушки,
Дождик, свечи и хлопушки!

Вам, девчонки и мальчишки,
Краски, кисти, куклы, книжки!

Вам, почтенные старушки!
Карамельки и ватрушки!

Для прохожих и зевак
Новогодний есть колпак!

Для господ, а не для слуг,
Есть рождественский индюк!

Для богатеньких мужчин –
Фрукт заморский – апельсин!

Украшения продам
Для прекрасных милых дам!

В  праздник Рождества подарки
Ох, красивы! Ах и ярки!

Покупайте, не скупитесь!
Подходите, торопитесь!

ДЕЙСТВИЕ ВТОРОЕ
(лачуга бедной женщины)

Автор:
Да только шумно не у всех!
Вот: улица темна,
Ни фейерверков, ни потех –
Как вымерла она.

Вдали раздался топот ног:
Мальчоночка бежит.
Одежка рваная, продрог,
От холода дрожит.

Сын:
- Послушай, мама, я принес
Тебе Благую весть:
К нам Бог пришел, Иисус Христос!
Он здесь, Он всюду есть!

Ко мне сегодня подходил
Хороший господин.
На хлеб монетку подарил
Лишь только он один.

И рассказал  мне, что когда
Был Иисус рожден,
Зажглась вдруг яркая звезда.
В хлеву родился Он.

Совсем как мы, Он бедный был.
И дома не имел.
Так Бог-Отец Его решил –
Он всё предусмотрел…

Мама:
- Ну что ты, сын мой, ерунда!
Ведь если был бы Бог,
Стоял компот здесь – не вода,
Не сухари – пирог!

Одет, обут ты был и сыт,
Здорова б я была…
А так – живем – позор и стыд!
Ни шкафа, ни стола…

Сын:
- Есть, мама, Бог на небесах!
Послушай, расскажу!
- Да что за вздор несешь ты! Ах!
Устала, посижу…

Автор:
Настала в доме тишина:
Расстроился сынок;
Присела мама у окна
Подумав: «Где ж  Тот Бог?!!

Все это ложь!» А сын опять:

Сын:
- Сказал я правду, мам,
Чтоб нас любить и утешать
Сошел Бог к людям Сам!

И кто Ему  откроет дверь –
К тому Христос войдёт,
И тот, мне мамочка поверь,
Спасение найдет!

Автор:
Но сокрушенно головой
Опять качает мать:

Мама:
- Ну что заладил?! Где Бог твой?!!!
Кого, зачем спасать?!!!

Автор:
Внезапно… шум! Кто там пришел?!
Ой, важный господин
В каморку жалкую вошел,
И несколько корзин

За ним вослед слуга занес,
В них  - сыр, хлеб, колбаса…

Господин:
- «Родился в мир Господь Христос»,
Так пели небеса!

Мы вас поздравить с Рождеством
Спешили со всех ног!
Пусть Бог благословит ваш дом,
Пусть ободрит вас Бог!

Мама:
- Да что вы, что вы! Как же так?
Что делать и как быть?!
Лежит в кармане лишь пятак –
Мне нечем заплатить!!!

Автор:
И слезы потекли ручьем
У женщины из глаз!

Господин:
- Все это даром, ни по чем,
В подарок вам от нас!

Поверьте, я не заслужил
И капли Ваших слёз!
Мне Бог на сердце положил –
Меня привёл Христос!

Он был рожден младенцем в мир,
Чтоб радость принести,
Усыновить всех тех, кто сир,
Чтоб грешников спасти!

Пришел, чтоб не было вражды,
Ссор, горя и вранья.
Чтоб не боялись вы нужды…
Христа посланник я!

Мама:
- Спасибо! Вас благодарю!


Автор:
Запричитала мать.

Сын:
- Есть Бог! Ведь я же говорю!

Автор:
Промолвил сын опять.

Господин:
- За всё должны благодарить
Небесного Отца.
В молитве нужно нам склонить
Колени и сердца!


ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Автор перекладу Лідія Ковальова

ДІЯ ПЕРША
(площа, народні гуляння)


Автор:

Веселощі, ялинки, мішура,
Дарунки, сміх, товкучка, суєта...
Святкує люд, вигукує "ура!"
В святковий день для всіх - Різдва Христа...

Перекупка:

Діти! Пані і панове!
І дівчата чорноброві!

Хлопці, легіні чубаті!
Ви не бійтесь гроші тратить,

Поспішайте всі до мене,
Будьте щедрі, як джентльмени,

Все купуйте, не скупіться,
Щоби добре веселиться.

Вибір є. Вельми широкий.
Я враховувала попит:

Для таночку круг ялинки -
Зірки, кульки, серпантинки,

Дощик, хлопавки, гірлянди,
Маски є, костюми грандів.

Для дівчаток є забави -
Ляльки, кралі кучеряві.

Хлопчакам - автомобілі,
В різний колір:сині, білі...

А ще - фарби, пензлі, книжки
(На комплекти, звісно, знижки).

Вам, шановнії бабусі...
(ось, в кошелі розберуся...)

Пропоную Вам мандрики,
Пиріжечки невеликі.

Для веселих та зівак
Новорічний є ковпак.

Скаже пан: "Смачного звик...",
То різдвяний є індик.

Ось заможні батько й син,
Тут для них є апельсин.

Для прекрасних милих пані
Є прикраси дуже гарні.

Всі різдвяні подарунки -
З новорічним візерунком.

То ж не скнарьтесь, не скупіться -
Мрія ваша і здійсниться!



ДІЯ ДРУГА
(халупа бідної жінки)

Автор:
Та тільки бучно не у всіх…
Ця вуличка, бач, темна.
І феєрверків, і утіх
Чекати тут даремно.

Он хтось здалека тупотить…
Біжить малий хлопчисько,
Весь перемерз і весь тремтить,
Як спійманий зайчисько.

Одежа рвана, вся – в дірках,
І латочка на латці,
А сам худющий, просто , жах.
Як соломинки – пальці.

Замерзли руки, ноги, ніс,
Замерз увесь на повний зріст.

Син:

«Послухай, мамо, я приніс
Тобі Благую Вість!

До нас на землю Бог прийшов,
Прийшов Ісус Христос!
Й до мене, віриш, підійшов,
Як звичний малорос.

Це був ясновельможний пан,
Він погляд мав хоробрий,
Багатий був на нім жупан,
Та виглядав він добрим.

Він запитав, як звуть мене,
Погладив по голівці,
Поклав в долоню п’ять монет,
Спитав: «Чи пас би вівці?»

А потім стиха розповів:
Щоб світ наш пробудився,
В хліві у яслах для волів
Ісус Христос родився.

Над ним засяяла звізда,
Хоч був він зовсім бідний,
Не мав родинного гнізда.
Та Бог-Отець так вибрав.

Відтоді він завжди між нас –
І там, і тут, повсюди.
І моляться завжди, щоб спас
Й гріхи простив їм, - люди».

Мама:

«Ну, що ти, синку мій, верзеш?
Плетеш якісь дурниці…
Тут виживаєш – не живеш
На сухарях в водиці.

Якби твій Бог про нас подбав,
Ти б був одітий, ситий.
А так, лиш - сором і ганьба.
Удвох нидієм світом.

Нема ні шафи, ні стола,
Спимо он на підлозі…
То хай би краще не жила,
Бо жити так не в змозі.»

Син:

«Є, мамо, Бог на небесах!
Послухай, розкажу я…»

Мама:

«Це, синку, - казка… словеса…
З тобою хтось жартує…»

Автор:

Настала тиша у халупі,
Мовчить засмучений синок.
Затисло серце в шкаралупі
І мати дума: «Де ж той Бог?

Нема його…»

Автор:

Синочок матір
обняв.

Син:.


«Сказав я правду, мам.
Щоб нас любити і втішати,
Зійшов Господь на землю Сам.

І хто йому відкриє двері,
Господь до того увійде
І сяде з кожним до вечері ,
І порятунок всім знайде.»

Автор:

Та журно мати головою
Хитає, хлипає, мовчить.
Синочок Вістею Благою
Тихенько маму вчить і вчить.

Мама:

«Ну, де, скажи, ну, де твій Бог?
І чом не йде нас рятувати?»

Автор:

І раптом – шум. Підняв полог
Й зайшов важливий пан до хати.

У комірчину жалюгідну
Він не погребував зайти,
Побачивши родину бідну,
Звелів він слугам занести

По кілька кошиків наїдків:
Хліб, сир,сметана, ковбаса.
Жаль, не було на цей час свідків,
Бо, це ж, і справді, чудеса!

Пан:

«Я – Посланець до вас від Бога,
Мені він істину відкрив:
Єдина праведна дорога –
Щоб людям я добро творив.

Ми вас звіщаєм: народився
Й прийшов у світ Ісус Христос,
Бо люд грішив і заблудився.
( Хоч, може, й праведник є хтось.)

Ми поспішали привітати
Вас з світлим святом, Днем Різдва.
Благословив Бог вашу хату
І буде з вами пребувать.»

Мама:

«Та, що ви, що ви. Як же так?
Що ж я тепер робити мушу?
Лежить в кишені лиш п’ятак,
За все віддать лиш можу душу.

Автор:

І сльози потекли з очей
На щоки, й падали додолу…
Багато днів, гірких ночей
Вона втирала їх подолом.

Пан:

«Та все це даром, ні по чому,
Це подарунок вам від нас.
Ми зараз підемо додому,
Вам їжа буде про запас.

Не плачьте, сліз я не достойний,
Нехай не ллються по щоках,
Перед слізьми я вщент беззбройний…
Славімо Господа в віках.

Це Він привів мене до бідних,
Щоби я зміг допомогти.
Господь велів любить, як рідних
І Боже Слово їм нести.

Він був народжений для світу,
Щоб радість людству принести,
Щоб всіх сиріт усиновити
І щоби грішників спасти,

Щоб взять гріхи на свої плечі,
Зі злом щоб стати на борню,
Звести назавжди ворожнечу,
Сварки і горе, і брехню.»

Мама:

«Велика дяка наша пану.»

Автор:

Заголосила мати,
Син, обійнявши ніжно, маму,
Став знову умовляти.

Син:

«Матусю, я ж казав тобі,
Що є, є Бог на небі,
Він не залишить нас в біді,
Поможе, коли треба.»

Пан:

«За все повинні дяку мати
Ми до Небесного Отця,
В молитвах голови схиляти,
Свої коліна і серця!»

К І Н Е Ц Ь.