***

http://www.stihi.ru/2012/11/02/4159

Вирує криза, ніби завірюха.
Здається, зачини всі двері глухо,
Подушку щільно притули до вуха
І спи спокійно до нових часів.
Та ні в душі, ні  на столі не пусто:
Є чарка, шкварка й квашена капуста.
І сподіваюсь, буде вам по густу
Слойоний торт з нечитаних віршів.

За  круглий стіл і філіжанку кави,
Що критик мій спаплюжив неласкаво,
Коли ішов з гостей (така вже справа!),
Запрошую я щиро, як завжди.
Знов завітали друзі  – чи ж не свято?
Нам вистачить і кави і гарбати,
І розпливеться по куточках хати
Натхнення свіжий запах молодий.

І вірю я, що той чудовий настій
Підійме нам, поети, добрий настрій,
З путі до цілі збити нас не дасть тій
Злій кризі, що розлючує вітри.
Ми маємо усі порозуміння,
Що є у душах гідність і сумління.
І не розтрощить наше покоління
Ніяка криза, чорт її бери.