Яке ж паскудне відчуття –
Закоханість.
Коли в твоїй голові сидить
Непроханий гість
І поводить себе доволі
Нескромно,
А тебе у цей час розпирає
Чи злість,
Чи дитячі ревнощі до кого завгодно,
Чи диструктивна самоневпевненість,
Чи все разом у купі.
І ти сиднем сидиш,
Товчеш воду у ступі,
І чекаєш на щось, навіть не знаєш на що.
Який же паскудний цей стан.
Коли собі заважаєш сам,
Коли протистоїш собі сам,
Коли наодинці, коли сам,
А в голові вона.
А в голові війна
За неї, за себе, за вас.
Безрезультатні баталії
Всередині тебе,
Вимиті кров’ю
Скроневі фронти.
І так далі і будеш тикати
Пальцями в небо,
Якщо не змусиш себе діяти ти.