Похилилась Україна - вниз роса злетіла,
Ось вже й має незалежність, яку так хотіла.
Вже ліси, поля та гори і дніпро, і кручі
Стали вільні, незалежні, та щось не могучі.
Супермаркетів до біса, ресторани всюди,
Та життя стає все важче, бо бідніють люди.
Лиш на Бога вже надія - Бог нам допоможе,
Бо нам кожна влада каже - рятуйся, як можеш.
Безробіття шаленіє і правди немає,
Бо державна наша влада про свій статок дбає.
І рятуються, як можуть - одні квасять з горя,
Бо прожити нема за що, а пити знаходять.
Другі їдуть у Росію, щоб щось заробити,
Заробітків тих не густо, та можна прожити.
І то тільки в тому разі, якщо пощастило,
бо буває часом платять лиш на шнур та й мило.
Треті їдуть на роботу в західну європу
За їхні євро згідні цілувати в ... щоку.
І тепер європа мстиво шпиняє сильніше
За ті всі роки радянські, що тряслись раніше.
І сусіди нас то манять, то кнутом вражають,
А наївні люди вірять - нам добра бажають.
Люди - будьте же мудріші - вірте тільки в себе,
Бо ніхто нам не поможе, тільки Бог на небі,
Та робочі наші руки й голова на плечах
Допоможуть нам піднятись до висот лелечих.
Лиш би був господар зверху й дбав про Україну,
То й розквітне Україна на заздрість сусідам.
Дай нам боже атамана, щоби дбав охоче
Про закони справедливі і місця робочі,
Щоб ми владу не терпіли, а нею пишались,
Щоб з країни не тікали, а в сім'ю вертались,
Щоб державу не шпиняли, мов загнану в клітку.
Хай розквітне Україна трояндою влітку !!!
Бог поможе - час настане, та коли не знаю -
І знов по всій Україні пісня пролунає !
Защебече соловейко пісню солов'їну,
Пісню радості та щастя на всю Україну !
Випрямиться наша ненька, всміхнеться з сльозою ...
Та це будуть сльози щастя - хай течуть рікою !!!