Я так цього боялась, не знала, що подіять,
Про тебе намагалась не думать і не мріять.
Та що ж зі мною стало, не знаю, що робити?
Я так засумувала, як ці колючі квіти.
Приспів
Ці квіти рожеві, прекрасні, мені нагадали про тебе,
Неначе мої сльози щастя, неначе дотик до неба.
Ці ніжні троянди, ще й досі в душі не зав`яли,
Цілунків твоїх діаманти, мені відрадою стали.
І як там далі буде, не хочу я гадати,
Я вірю лише в чудо, ніщо не хочу знати.
І знову сподівання, від смутку я втомилась,
І вже розчарування з криниці сліз напилась.
Я так цього боялась, не знала, що подіять,
Про тебе намагалась не думать і не мріять.
Та що ж зі мною стало, не знаю, що робити?
Та без твого кохання мені так важко жити.