Вкололася шипом. На пальці кров.
А біль на серце наче джгут наклала.
Приходить через роки спогад знов
Про те, як я тебе колись кохала.
Троянди білі дарував мені.
І почуття були чистіш за ранок.
Та промайнули, наче уві сні
Ті роки. Лише сум ступив на ганок.
І залишився. Біль минув і знов
Мені всміхнулось щастя на світанку.
Та ось вкололась. І на серці кров.
І сум, забутий на моєму ганку…