Чи можна зневажати за любов,
За ніжність, відданість тобі,
Чи можна відвертати те тепло,
Що відривають від душі?
Ти самодостатній і твердий,
Черствий, і занадто цинічний,
Ти думаєш, що біль тобі чужий?
Помилився. І нічого більше.
Тримаєшся за те, що не про тебе,
Історія про принца й попелюшку.
Не віриш, що піднімає у небо,
Лише від однієї посмішки?
А знаєш, як струмом по шкірі,
Проходить кохання п’янке,
І дні такі бувають темні, сірі.
Не знаєш. І мені шкода тебе.