Квітень, руїни і мої сльози
Те, що не бачили, те, чого досі
І не торкалися майже ніколи
То теплі сльози в маленьких долонях
Крапля за краплею, ніжно торкаючись
Ми відчуваємо ті почуття
Крапля за краплею в моїх долонях
То трохи сльоз й моє каяття.
Дні, хвилини_то справжнє страждання
..Трохи надії і слово любов
Може для всіх нас то покарання?
Сльози в долоні крапають знов..
Ми трохи спізнились до свого кохання,
Невпевнено так до нього ми йшли.
В душі залишилося тільки бажання
Ніколи щоб сльози з очей не текли.