***

Елена Найда
Мені так тебе бракує...
Ліниво в рутині в безвихідь відходять дні...
Кажуть,час лікує.
Пора б Йому нагадати про це мені.

Зима в моєму місті.
Зима ще й оселилась в душі моїй,
Та із роси намисто
По намистині опускає на чорноту вій...

Звичайно,то не сльози,
Звичайно,то лиш розталий від подиху сніг.
Ти просто на морозі
біг,не відчуваючи ніг.

Життя подарувало
Хвилини,й за ті хвилини забрало сповна.
Мені так тебе бракувало!
Я за тебе пила,я п*ю за тебе до дна.

Зима мені сьогодні
Про тебе весь вечір нагадуватиме знов.
Сплін...Це так природньо...
Знаєш,це гірше за будь-яку любов.

Знову нав*язлива тиша...
Вона не приховає байдужість очей.
Спогади не залишать -
Та що вони,проти холодності ночей?

Зима за вікном танцює,
Радіє,що в душу мою змогла увійти...
Мені так тебе бракує...
Мені тебе бракуватиме,певно,завжди.