я по тобі виплаканими сльозами
пишу портрети мільйонів мужчин
із твоїм обличчям
я по тобі вистражданими вустами
молюсь до богів яких наче в морі піщин
щоби ти був ближче.
я по тобі недоспаними ночами
рахую зірки на яких би тебе не було
аби тільки заснути
я по тобі всіма незакінченими рядками
проклинаюсь за те що не здатна вернути минуле
але господи
як же я мрію
тебе забути.