Ти мЕне зрікся, друже…
Що ж, й таке буває –
Про своїх друзів друзі забувають…
А я ж про тебе часту гадку маю.
Та все мовчу, бо може, заважаю…
От обнулився рік старий,
і на порозі рік вже нОвий…
Бувай, - скажу, - та прощавай!
Та - Будь собі завжди здоровий!...
Враз припинився снігопад,
І сніг удень лежить цукровий…
Ти пам`ятай, мій друже-брат,
Що світ тіснИй, що світ чудовий.
А білий лист, як білий сніг –
все зваблює, все спокушає.
Та, мабуть, віршів заводних,
моїх рядків давно чекає…
*************************************
Ты отрёкся от меня... Что ж, бывает
Забывают о друзьях, забывают...
А я часто о тебе вспоминаю,
Но молчу, боюсь - а вдруг, помешаю
Обнулился старый год, грядёт новый
-До свидания-, скажу, - будь здоровый
Прекратился снегопад, день чудесный
Помни, милый мой дружок, что мир тесный
Белый лист, как белый снег - соблазняет
Заводных, веселых строк – ожидает