В небо задивились сині гори,
Їх прозорий туман обіймае.
Кличе серце мое Чорне море
Навіть щастя мені обіцяе...
Хввилі піною берег вкривають,
Хвилі ніжно цілують нам ноги.
Як за плечі вони обіймають
То нема в спеку краще нічого.
А на теплім піску стільки люду
Що «немае де яблуку впасти»!
Як побачиш хоть раз-не забудеш
І про Крим будеш згадувать часто!
Стрімкі скелі, високії гори.
Та ще й кримського келех вина,
І улюблене всіх Чорне море.
Де до обрію хвиль далина...