Зима приходить лиш тоді,
Коли лід стане на Дніпрі.
І рибаків веселі зграйки
Чаклують на льоду з світанку.
Рибак з-під лоба поглядає,
Хто кращу нього здобич має,
Де, як клює і що спіймалось,
А я всім тим не переймаюсь.
Бо я гуляю бережком,-
Повітря свіже, зі сніжком.
А на душі так сонячно,
Що аж дивитись боляче.
І хоч зима ще хазяйнує,
Порядок дійства не зруйнує:
Весну відчули котики, -
Бруньки відкрили ротики.
Природа вже готується
Весну зустріть, як годиться.
І я їй буду рада:
Весна – душі відрада.