Після довгої дороги,
Зупинившись у селі,
Мила осінь листям ноги,
Лікувала мозолі.
Находилася полями,
Бо, збирала урожай,
І лісами, за грибами,
І до річки, через гай.
В садах яблука трусила,
Вижимала дітям сік,
Ще й горіхів насушила,
Щоб хватило на весь рік.
Десь за піччю на полиці,
Сушить синій виноград,
Молоді ростки пшениці,
Накриває листопад.
В нагороду за роботу,
Поміняє свій прикид,
Розмалює в позолоту,
Весь, довкола краєвид.
Зачарує зір красою,
Літо бабине верне,
То пограється з зимою,
Шубу білу одягне.
Сумну пісню заспіває,
Разом з вітром і дощем,
І нарешті задрімає,
Під калиновим кущем.
Фото автора