Електричка Рівне – Могиляни,
Є звичайно рейс і навпаки,
Як же манять, спогадів тумани,
На, в дитинстві, пройдені стежки.
В те село на березі Горині,
Де світанки пахли молоком,
Де лелека у своїй корзині,
Нас, лишала мамам під вікном.
Де, було усе таке велике,
Навіть та хатинка під столом,
Перші кроки і чоло розбите,
Вперта бійка з сірим гусаком.
Гусака тоді звичайно з’їли,
Щоб дітей малих не ображав,
А роки за лісову летіли,
Перший дзвоник в школі зустрічав.
По шосе, що виклали з граніту,
Переїзд, сільпо, звичайно млин,
І дитинства безтурботну втіху,
Обірвав навчання цупкий клин.
Понесло тією течією,
Що вела у нове, те життя,
Це, тепер я те життя лілею,
Як вкусив теперішнє буття.
Літом в полі буряки сапали,
Як завжди не менше ніж гектар,
Потім в ланці огірки збирали,
Заробляли свій, стійкий загар.
Першу зорька на ставку в Курганах,
Я, назавжди теж запам’ятав,
Босоногих нас, у рваних штанях,
Сторож із рушницею ганяв.
Перші джинси куплені в поляків,
Подорож за ними у Кривин,
Перші поцілунки після танців,
Кислий прикус від дешевих вин.
Вагон-клуб на станції в затінку,
І індійське, “сльозне” те кіно,
Повернутись, хоч би на хвилинку,
В ті часи, що вицвіли давно.
Лісова, Красніцька, Мокра воля,
І посьолок нині височить,
Та куди б не кинула нас доля,
Могилян, не можна не любить.
Час розкидав нас усіх по світу,
Мов цунамі в морі кораблі,
Хай на хвильку подарують втіху
Нам світлини рідної землі.
Примітка:
Могиляни, Кургани - назва сіл в Острізькому р-н
Кривин - село біля якого збудовано Хмельницьку АЕС м.Нетішин
Лісова, Красніцька, Мокра воля - старі назви вулиць в с.Могиляни