Як би я хотіла повернути час назад, на років 8.
Там ти був би, татку мій.
Я була тоді щаслива.
А зараз, а що вже зараз?
Сльози сольоні, на обличі моєму.
Настрій сумний, майже кожен день.
Жаль, що час повернути не можна.
Ну аби, а що аби?
Все що було, того не повернеш.
А що буде,
То вже нещастя.
Тебе немає, а на душі буря.
Холодно знову.
І знову сльози.
О ці, сльози, вони болючі.
Від думки, що тебе немає.
Я також десь зникаю.
Дитиною буди проще,
Не про що, не думати.
А вірніше часу немає, щоб про щось думати.