Тільки ми і зайвого нічого
Не залишиться після нас.
Не буде свята дивного, гучного.
Вибач, мені вже час.
Вирушаю куди подалі
Від власних фантазій і мрій.
Як у вирій птахи вирушали,
Так і я;скоро почнеться двобій.
Один на один із думками,
Які заважають вночі
Спокійно мені засинати
Під звуки невпинних дощів.
12.12.2012