З розпечених долонь

Доминик Смех
Чи відчував колись, як іскри у тобі палають,
Як світиться в тобі вогонь,
Що сонцем з тебе вилітають
Яскраві усмішки з розпечених долонь.

Не мусиш слухати про себе
Дрібниці, що нашіптує трава,
Ти феєрверк – єдиний промінь,
Що серце кольорами залива.

Не слухай їх!
Чи відчував, що зможеш?
Бо є ти справжній, ти один,
Таки існуєш в світі цьому,
То будь собою, побратим!

Запам’ятай – ти є неповторимий витвір!
Сидять в тобі мільйони див,
Єдиний, неповторний і безумний,
Ти світ навкруги себе породив.