Прикарпаття! Яке щастя!
Чи ти було, чи ти є?
Дивний сон, неначе казка…
Бачу я лице твоє.
Добрі люди, гарні гори,
А ліси, сопілок звук,
А птахів чудове соло!..
Серця чую свого стук.
Хоч люблю своє я море
І красу своїх полів,
Шлях життя, моєї долі,
В Яремчу мене привів.
Санаторій «Прикарпатський»,
Лікар – гарний чоловік,
Розповів нам все про гори,
Про Прута гірський потік…
Красне літо, осінь, весна
І нелюта тут зима.
В край чудовий Прикарпатський
Закохалась! Слів нема…
25.06.1998.