фрагментарно

Мария Болюх
А зима тут як тут. Осінь швидко здала позиції.
не вела оборони ні дня. Легким рухом віддала трон.
Суміш листя зеленого й снігу: зачаровують композиції;
холод вітру і крига дотику обпікають мені нутро.

_________________________________________


Мене душать зсередини ще не написані вірші.
Стільки часу сплило, що вже встигла прийти зима.
Ми стали інакші. Зовсім інакші. Не те, щоб гірші;
не те, щоб не ми. Просто ТИХ нас ніде нема.






грудень '12