Давно за північ, сплять ялинки,
Укриті ковдрою з небес...
А на шибках, мов намистинки,
Краплинки з відблиском чудес.
Заснули діти, спить і місто,
Засипане зимовим цвітом.
На вулицях же урочисто
Горять вогні святковим світлом.
Лиш я не сплю, мені не спиться...
Як можна спати в час такИй,
Коли мрія ось-ось здійсниться,
Коли кружляє сніг м`який?
Там диво за вікном, я знаю...
Зимова казка оживає,
Коли всі діти ждуть чудес,
Цукрова пудра йде з небес.
Там місяць приязно моргає,
Він бачить всіх, усе він знає.
А в мене в грудях серце тріпотить,
Передчуваючи, мабуть, щасливу мить.
Там замість зір у небі сяють,
І мов ліхтарики, палають,
Дитячі мрії і бажання,
Вони здійснять всі сподівання.