Що ж ви браття молодії, чи всміхнулась доля?
Ще не вмерла Україна? – Зачекай, недовго.
Де поділась та козацька невмируща воля,
Воля мойого народу, що була незламна?
Зараз Україна стогне, навкруги гукає,
І синів своїх збирає, помічі благає.
А вони всі поховались: їм життя дорожчі,
Не співає птах у полі, і сльозяться очі.
Так врятуєм нашу неньку, встанемо з колін,
І покажем всім довкола, хто є справжній син.
Той, хто владу усю має, хто народ дратує?
Чи людина з добрим серцем, що брехню руйнує.