Вечір триває довго, темний та прохолодний,
Жодної зірки в небі і небосхил, як дим.
Навіть самотній місяць там, поміж хмар не бродить,
А в надприродній тиші чутний лиш звук ходи.
Перші холодні краплі ринулись вниз сміливо
І невблаганно – інші. Злива, тріумф води!
А недалеко – вікна світлом горять манливо.
Там, за шибками тепло. Швидше туди, туди!
В затишнім хатнім сяйві можна зварити кави,
Можна читати книжку, можна ввімкнути джаз.
Висохне парасолька. Клен зашумить гілками.
А Новий рік – за тиждень. Що там чекає нас?