Ілюзії охоплюють думки
Дзвінкий самотній крик
Ніхто не чує
Врятують мене лиш книжки
Допоки розум
В світі цім існує
Я готовий жити
Та в житті
Керуюсь почуттями на папері
Можу і простити
Бо прості
Істини відкривають усі двері
Гріхи важкі я також маю
Молюсь
До Віри ж бо близький
Чому все так
Досі не знаю
Якби не розум
То удар різкий
Мій власний
Мене б і загубив-би
Без роздумів
Без долі і не жив
Якби не думав
Хоча і не любив-би
Та певно не бачив-би і снів..