Я знову сам лише один
Невже мені в світі цілому
Приречено бути самому
Та байдуже мені аби
Я прошу серце, не люби
Не змусь мене знову відчути
Ту ненависть яку колись
Я не схотів з душі зігнати
Я ненавидів та моливсь
Молюся й досі та ненависть
Глибоко у серці моїм
Я не відчую більше радість
І навіть бачу я свій дім
Та в думці йому пустувати
лишилося..зі мной у нім
Невже ніколи я не буду
Хоча б байдужий до усіх
Невже для мене усі люди
Пусті, й ненависні та їх
Я також декого простив
Адже колись я жив..любив
Адже колись я також міг
Радіти беззупину
Адже колись я був як всі
Схожий на людину
Та істина одна у мене залишилась
Те - було колись
А зараз все змінилось..