***

Промокле серце, пекучі рани,
Давно вже пізно...
Давайте, бийте - гірше не стане,
Співайте пісні...
Втішайтесь далі, робіть западлянки,
Немає смислу...
Руйнуйте життя, ріжте горлянки,
Пояснюйте стисло...
Та як так можна,жить з вами в світі?
Відповідь дайте!
Невже ви нездатні нікого жаліти?
Рідних згадайте!
Люди страждають, люди бояться,
Вашого виду.
А ваші душі надалі гнояться,
Даючи огиду!