***

Викуся Платонова
Осінь забрала в полон усе листя,
Залила його в жовті фарби,
Більше воно їй не знадобиться,
Зриває їх вітер незграбно.
Жваво всю землю вона поливає,
холодним і сірим дощем,
Погане, сумне, тогорічне змиває,
Спалює жовтим вогнем.
Готує всю землю к приходу зими,
Все кличе до себе морози,
Хоче осінні жовті килими,
Штовхнути на метаморфози.
Щоб жовте, коричневе, сіре і мертве,
Стало по-царському білим,
Щоб лекгий сніжок покривав землю ледве,
Щоб рік став по-справжньому спілим.