***

Викуся Платонова
Коли "Привіт" кажу тобі,
То відповіді я не чую.
Напевно час повірити собі,
Що більше цього не відчую.
Не відчую... Чого саме?
Твого теплого привіту,
Не відчую... чого саме?
Твоєї причетності до мого світу.
І кожен раз все б'ють переконання,
Все б'ють і розбивають наші спомини,
Якщо так жаль тобі подарувать вітання,
То "дружбою" такою серце стомлене!
І на майбутне тобі хочу побажати,
Знайомих - не таких, яхих і ти.
Приємно щоб тобі було вітати,
Щоб не хотілось спалювать мости!