мете
сніг в очі
вітер б"є гілля
дерев
вітер
ковтає дах
ковтає двір
ковтає ніч
вітер веде допрос
з пристрастю:
зриває волосся
клонить до низу
ллє ледяний
потік на тіло
обкладає долонями
мозок
свята брехня
кружляє світом
дає можливість
жити й вірити
і відчувати
зло перейшло межу
добро всихає
наче смоква
їж сладість пізнання
але гіркота зла не
залишає
зло скрізь
у всьому що є
скрізь
свята брехня
веселих тих панів
з обличчями катів
у хаті темно
задуло вітром свічку
над книгою
сидить хтось
незграбний
нерухомий
і слухає
як ніч заходить
у серце
свята брехня
кружляє світом
і відчуває той
над книгою
що нема нічого
і нікого
тільки тіні
на стіні
тільки жах буття
мете...
01.03.2012р.